Загальна характеристика рис гібридної війни

Випуск журналу: № 11 (336), 2016

PDF-версія: Комарчук Олександр 

Загальна характеристика рис гібридної війни
Комарчук Олександр

У статті висвітлено основні риси, притаманні гібридним агресіям. Визначено історичну хронологію ви- никнення й поширення цього терміна. Зазначено основне міжнародне законодавство, що регулює збройні конфлікти у світі (право Гааги та право Женеви). Ураховуючи першочергові цілі й завдання такого соціально- політичного явища, як «війна» взагалі, досліджено хронологію розгортання подібного роду конфліктів за останні десятиліття між геополітичними лідерами у світі на територіях третіх держав, що зазнали таких агресій (від Російської Федерації в Придністров’ї, Абхазії, Південній Осетії, Нагірному Карабасі й Україні, а також від © Комарчук О., 2016 Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки 46 Сполучених Штатів Америки, НАТО і ЄС – у Афганістані, Косові, Іраку, Лівії та Сирії. Здійснено комплексний аналіз передумов ведення гібридних війн. Також проаналізовано передумови виникнення таких агресій і встановлено їх головну мету. Визначено три основні етапи ведення модернізованих конфліктів сучасності (підго- товчий, активний, заключний). Також безпосередньо приділено увагу ролі терористичних банд-формувань у гібридному протистоянні. Висвітлено вигідність положення та статусу країн агресорів, їх успішність завдяки спланованому впровадженню різноманітних політичних й соціальних технологій. Також зазначено потребу впровадження терміна «гібридна війна» до наукового обігу й чітке закріплення на законодавчому рівні міжна- родного характеру із зазначенням сурової відповідальності до країн-агресорів, які використовують подібні методи війни. Результати дослідження можуть бути використані під час подальшого вивчення гібридних агресій в умовах сьогодення, а також розроблення програми протидії противникові в рамках «інформаційної війни». Ключові слова: гібридна війна, агресор, країна-мішень, тероризм, банд-формування, геополітичний простір, право.

Комарчук Александр. Общая характеристика гибридной войны. В статье освещаются основные черты, присущи гибридным агрессиям. Определено историческую хронологию возникновения и распространения этого срока. Указано основное международное законодательство, регулирующее вооруженные конфликты в мире (право Гааги и право Женевы). Учитывая первоочередные цели и задачи такого социально-политического явления, как «война» вообще, исследована хронология развертывания подобного рода конфликтов за последние десятилетия между геополитическими лидерами в мире на территориях третьих государств, претерпевших подобного рода агрессий (от Российской Федерации в Приднестровье, Абхазии, Южной Осетии, Нагорном Карабахе и Украине, а также от Соединенных Штатов Америки, НАТО и ЕС в Афганистане, Косово, Ираке, Ливии и Сирии. Осу- ществлен комплексный анализ предпосылок ведения гибридных войн. Также проанализированы предпосылки возникновения таких агрессий и установлена их главная цель. Определены три основные этапы ведения модерни- зированных конфликтов современности (подготовительный, активный, заключительный). Также непосредственно уделено внимание роли террористических банд-формирований в гибридном противостоянии. Освещены выгодность положения и статуса стран агрессоров, их успешность благодаря спланированному внедрению различных политических и социальных технологий. Также указана необходимость внедрения термина «гибридная война» до научного оборота и четкое закрепление на законодательном уровне международного характера с указанием строгой ответственности стран-агрессоров, использующих подобные методы войны. Результаты исследования могут быть использованы в дальнейшем изучении гибридных агрессий в условиях современности, а также разработки программы противодействия противнику в рамках «информационной войны».               Ключевые слова: гибридная война, агрессор, страна-мишень, терроризм, бандформирования, геополи- тическое пространство, право.

Komarchuk Aleksandr. General Characteristic Features Of The Hybrid War. The article deals with main features and peculiar properties that are typical for hybrid aggressions.There has been determined the historical chronology of the emergence and spread of the term. The article identifies the basic international legislation governing armed conflicts in the world (the right of the Hague and Geneva right). Taking into account the priority goals and objectives of the social and political phenomenon, as the war in general, there has been studied the chronology of the deployment of such conflicts during recent decades between the geo-political leaders in the world in the territories of the third countries which have undergone this kind of aggression (from Russian Federation in Transnistria, Abkhazia, South Ossetia, Nagorno-Karabakh and Ukraine), as well as from the United States, NATO and the European Union in such countries as Afghanistan, Kosovo, Iraq, Libya and Syria. Thus, a comprehensive analysis of the preconditions conducting hybrid wars has been implemented. Also there have been analyzed the preconditions of such aggressions and established their primary goal. Three main stages of conducting modernized conflicts of our time (preparation, active and final) have been identified . The article also directly paid attention to the role of terrorist groups in the hybrid gangs confrontation as well. The benefit of the provisions of the aggressor countries and the status of their success-planned due to implementation a variety of political and social technologies has been lighten. There has been also identified the need to introduce the term of «hybrid warfare» in the scientific revolution and a clear consolidation at the legislative level, the international character of the definition of severe liability in relation to the aggressor countries, that use the similar methods of war. The research results can be used to further explore hybrid aggression in everyday life conditions, as well as the development of the enemy opposition to the programs as part of «information war».                                                                Key words: hybrid warfare, aggressor, country target, terrorism, bandit groups, geopolitical space, jurisprudence (law).